Трихомоніаз у чоловіків: симптоми, лікування, препарати при трихомоніазі

Трихомоніаз є одним з найбільш поширених венеричних захворювань. Збудником патологічного процесу в даному випадку є Trichomonas vaginalis (або піхвова трихомонада). Цей одноклітинний мікроорганізм має довжину близько 13-18 мкм і пересувається завдяки хвилеподібним руху ундулирующей мембрани. Трихомонади є внутрішньоклітинними паразитами, з чим пов’язані деякі особливості лікування цієї венеричної інфекції.

Згідно з даними міжнародної статистики, щорічно у всьому світі реєструється близько 170 мільйонів нових випадків трихомоніазу. При цьому трихомонади виявляють у 40-80% чоловіків, що мали статеві стосунки з зараженими трихомонадами жінками. Для даного інфекційного захворювання характерний статевий шлях передачі збудника. Під час статевого акту з хворою людиною трихомонади потрапляють в уретру чоловіки і прилипають до клітин епітелію слизової оболонки. Потім мікроорганізми проникають в залози сечовипускального каналу, лакуни, впроваджуються в тканину додаткових статевих залоз.

Перш за все, в чоловічому організмі трихомонади вражають уретру, сечовий міхур, сечоводи, сім’яні пухирці і нирки, проте найчастіше інфекція виявляється у передміхуровій залозі. У перспективі запалення, яке викликається трихомонадами, може стати причиною розвитку хронічного простатиту, уретриту, везикуліту і як наслідок зниження якості сперми, що в результаті веде до безпліддя.

Однак статевий шлях передачі є не єдиним механізмом поширення трихомонадної інфекції. Даний вид мікроорганізмів відрізняється високою жизнеустойчивостью у зовнішньому середовищі протягом 40-60 хвилин. Саме тому можлива передача збудника при користуванні спільними предметами гігієни, наприклад, рушниками, губками, а також при відвідуванні громадського басейну.

Симптоми трихомоніазу у чоловіків

Клінічна картина трихомоніазу у чоловіків багато в чому залежить від вірулентності збудника та стану імунної системи організму. Чим більшою патогенністю володіє даний штам мікроорганізмів і чим слабкіше імунний захист, тим більш вираженими і симптоми патологічного процесу. У деяких випадках спостерігається абсолютно безсимптомний перебіг запалення і повна відсутність реакції організму на проникнення збудника. Як правило, такий стан зберігається до тих пір, поки під якимось впливом відносини, що склалися між «паразитом» і «господарем», не виявляються порушеними. Після цього і з’являються перші клінічні прояви трихомоніазу. Саме тому відсутність патологічних симптомів не є підставою для відмови від регулярних відвідувань уролога чоловіками, які ведуть активне статеве життя з різними партнерками.

У класичному варіанті перебігу трихомонадної інфекції інкубаційний період становить від 1 до 4 тижнів. За цей час патогенні збудника заселяють тканини сечовипускального каналу, головки статевого члена, простати і сім’явиносних проток. Зазвичай клінічні прояви трихомоніазу у чоловіків є менш вираженими, ніж у жінок. Як правило, з’являються наступні симптоми:

Дивіться також:  Ефективні способи позбавлення від клопів в будинку

  • дискомфорт і свербіння в області статевого члена;
  • печіння і біль під час сечовипускання;
  • поява слизових або гнійних виділень із статевого члена;
  • запалення тканин головки статевого члена і крайньої плоті, що проявляється почервонінням, роздратуванням і набряком;
  • тягнучі або тупі болі в промежині, утруднене сечовипускання при поширенні інфекції на передміхурову залозу;
  • зниження якісних і кількісних показників сперми, визначається при вивченні спермограми.

Нерідко зустрічається абсолютно безсимптомний перебіг трихомоніазу, особливо небезпечне в плані подальшого розповсюдження інфекції. Крім того, часто спостерігається одночасне зараження трихомоніазом та іншими статевими інфекціями, наприклад, хламідіоз, гонорею, кандидозом. У таких ситуаціях клінічна картина захворювання складається із характерних симптомів всіх інфекційних процесів.

Загрузка...

Що робити при появі подібних симптомів?

У разі появи вищеописаних симптомів слід негайно звернутися до уролога або венеролога. Тільки огляд і обстеження у висококваліфікованого фахівця допоможуть поставити точний діагноз і почати своєчасне ефективне лікування. Остаточно встановити етіологію патологічного процесу в даному випадку допомагає лабораторна діагностика.

Достовірність результатів обстеження при проведенні діагностики трихомоніазу багато в чому залежить від якості підготовки до відвідування лікаря. Перед візитом до фахівця слід ознайомитися і виконати наступні рекомендації:

  • за 1-2 дні до візиту до лікаря слід відмовитися від статевих контактів;
  • за 1-2 дні до відвідин лікаря не рекомендується користуватися якими-небудь спеціальними засобами для гігієни статевих органів і промежини;
  • як можна раніше варто припинити використання будь-яких лікарських препаратів, якщо до цього вони не були призначені фахівцем;
  • увечері напередодні походу до лікаря слід зробити туалет статевих органів за допомогою теплої води і звичайного мила;
  • вранці перед зверненням до фахівця приймати душ не рекомендується;
  • рекомендується не мочитися за 2-3 години до відвідування лікаря.

Важливим моментом діагностики трихомоніазу є збір анамнезу захворювання, що дозволяє уточнити можливий момент зараження, тривалість інкубаційного періоду і характер патологічних симптомів. З цією метою лікар може задати наступні питання:

  • Коли вперше з’явилися симптоми захворювання?
  • Які симптоми хвороби з’явилися першими?
  • Чи Ведете ви статеве життя?
  • Яке у вас кількість статевих партнерів?
  • Якими методами контрацепції ви користуєтеся?
  • Як змінювалася вираженість симптомів з плином часу?
  • Чи траплялися раніше епізоди подібних патологічних симптомів?
  • Чи помічали ви незвичайні виділення на статевих органах свого партнера?
  • Чи брали ви препарати для лікування інфекцій зі статевим шляхом передачі?
  • Які статеві інфекції були діагностовані у вас раніше?
  • Якими іншими захворюваннями ви страждаєте на даний момент або страждали в минулому?
  • Чи були у вас випадки алергії на прийом лікарських препаратів?
Дивіться також:  Коричневий наліт на язиці, причини коричневого нальоту

Ці і багато інші питання допомагають встановити характер патологічного процесу і виявити приблизний момент зараження трихомоніазом. Дуже важливо виявити статевого партнера, що послужила джерелом поширення статевої інфекції. Навіть якщо у нього немає проявів патологічного процесу, проведення обстеження є обов’язковим. Як і у чоловіків, так і у жінок трихомоніаз може викликати розвиток тяжких наслідків. Хронічний запальний процес органів малого тазу є причиною розвитку спайкової хвороби та появи труднощів із зачаттям в майбутньому. Чим пізніше буде початок лікування, тим вище ризик несприятливого результату і ймовірності зараження інших людей.

Діагностика трихомоніазу у чоловіків

Діагностика трихомоніазу у чоловіків грунтується на даних лабораторних тестів. З метою виявлення збудника виконується бактеріологічний мазок з сечовипускального каналу, що дозволяє отримати біологічний матеріал для подальшого вивчення. Паркан мазка здійснюється за допомогою спеціального зонда чи тампона, які вводяться в уретру на глибину до 3 див. Безсумнівно, ця процедура є хворобливою і неприємної для чоловіків, однак застосування знеболюючих засобів не потребує. Ще протягом декількох годин після взяття проби можливо наявність легкого болю в області голівки статевого члена, дискомфорту і печіння при сечовипусканні. Як правило, такі симптоми самостійно минають протягом декількох днів. У разі посилення больових відчуттів, появи гнійних виділень з сечівника необхідно проконсультуватися з фахівцем.

Для отримання достовірного результату аналізу рекомендується дотримуватися вищеописані правила підготовки до відвідування фахівця. Це дозволяє виявляти навіть мінімальна кількість збудника в біологічному матеріалі. У деяких ситуаціях перед парканом мазка може знадобитися виконання масажу передміхурової залози. Така процедура дозволяє виявляти трихомонади, приховані у тканини простати при простатиті. Підвищити достовірність результатів лабораторної діагностики допомагає і проведення масажу сечівника за допомогою спеціального зонду.

Після виконання процедури забору мазка в лабораторних умовах проводиться фазовоконтрастное або темпопольное дослідження свіжого незабарвленого препарату. Такий метод діагностики дозволяє отримувати негайний результат при наявності виражених форм захворювання. Найбільш часто здійснюється мікроскопічне дослідження препарату, пофарбованого 1% розчином метиленового синього. Культуральне дослідження біологічного матеріалу на предмет виділення трихомонад в даний час використовується рідко, в основному для діагностики безсимптомних і малосимптомних форм захворювання.

Дивіться також:  Хронічний холецистит: симптоми і лікування

Одним з найбільш сучасних методів діагностики трихомоніазу є ПЛР-дослідження. Ця методика виявлення патогенних збудників відрізняється максимальною діагностичною чутливістю, достовірністю і специфічністю. Методика ПЛР-діагностики заснована на виявленні найменших слідів генетичного матеріалу патогенних збудників у пробах, отриманих у обстежуваного пацієнта. Завдяки застосуванню спеціальних ферментів вдається збільшувати кількість ланцюжків ДНК або РНК мікроба в кілька разів. Отримане кількість мікробних копій може бути порівняно легко з базою даних та проаналізовано. Найчастіше ПЛР дозволяє виявити збудника навіть у тому випадку, коли результати мікробіологічного дослідження виявляються негативними.

Загрузка...

Лікування трихомоніазу у чоловіків

Трихомоніаз відноситься до венеричних захворювань, а тому у разі виявлення трихомонад в одного із статевих партнерів лікування буде потрібно і другого. Тільки так можна уникнути повторного зараження і попередити розвиток небезпечних наслідків цього захворювання. Крім того, під час курсу терапії рекомендується відмовитися від вживання спиртних напоїв, так як використовуються для усунення збудника препарати можуть давати небажані побічні ефекти в поєднанні з алкоголем.

Найбільш ефективними в лікуванні трихомоніазу вважаються антибіотики з групи 5-нітроімідазолу, здатні чинити вплив на внутрішньоклітинних збудників запалення. Використання таких препаратів, як Метронідазол, Тинідазол згідно з усіма приписами лікаря в більшості випадків приводить до одужання. Дозування лікарських засобів та тривалість курсу терапії визначаються лікарем виходячи з особливостей клінічної картини.

Якщо після першого етапу лікування патологічні симптоми захворювання зберігаються або збудник раніше виявляється при лабораторному обстеженні, рекомендується пройти повторний курс терапії збільшеними дозами препаратів. Під час курсу лікування трихомоніазу будь-які сексуальні контакти небажані, особливо в тому випадку, коли один із статевих партнерів по тим чи іншим причинам не отримує лікування.

Профілактика трихомоніазу у чоловіків

Кращою профілактикою трихомоніазу є регулярний секс з постійним статевим партнером. При цьому обом партнерам до моменту вступу в сексуальні відносини слід пройти обстеження у фахівця. До моменту отримання результатів аналізів рекомендується користуватися презервативом. Віддавати перевагу бар’єрних контрацептивів слід і при наявності безлічі партнерів, під час випадкових статевих контактів. Не варто покладатися на дію сперміцидів, що містять у своєму складі ноноксинол-9, так як ця речовина не забезпечує надійного захисту від збудників статевих інфекцій.