Низький гемоглобін у крові, причини зниженого рівня гемоглобіну в крові

Гемоглобін є складним з’єднанням, що складається з білка, сполученого з гемом (останній має у своїй структурі двовалентне залізо). Рівень гемоглобіну у здорових жінок становить 120-140 г/л, у чоловіків – 130-150 г/л.

В нормі у здорових дорослих осіб у крові циркулюють декілька різновидів молекули гемоглобіну: А1, А2, А3 і F. При цьому на частку варіанти А1 припадає близько 97-98% всього гемоглобіну. При деяких вроджених патологіях, діагностика яких досить скрутна, процентний вміст інших форм даної молекули може збільшуватися.

Низький вміст гемоглобіну в крові часто корелює з низьким вмістом еритроцитів і зустрічається при анеміях. Причини зменшення кількості основного транспортувальника кисню можна розділити на 3 основні групи:

  • Порушення синтезу гемоглобіну при дефіциті молекул, необхідних для цього процесу. Найчастіше це спостерігається при хворобах травної системи, що супроводжуються порушенням всмоктування заліза і білків. Іншою причиною є дотримання строгих дієт та голодування. Зрідка порушується синтез гемоглобіну при нестачі заліза в повсякденному раціоні харчування. Також низький рівень гемоглобіну досить характерний для пацієнтів, що перенесли операцію видалення шлунка або дванадцятипалої кишки. В останньому випадку анемія викликана відсутністю специфічного переносника для молекул заліза і порушенням його всмоктування.
  • Порушення синтезу гемоглобіну при достатній кількості структурних компонентів. Така ситуація у більшості випадків обумовлена різними генетичними аномаліями (наприклад, таласемія).
  • Підвищене руйнування еритроцитів у кровоносному руслі. Як відомо, середній термін «життя» еритроцита складає 120-125 днів. В даному випадку кров’яні клітини руйнуються набагато раніше, що викликано впливами ззовні або атакою еритроцитів власними клітинами імунної системи.

Дуже важливо пам’ятати, що у всіх випадках, коли концентрація гемоглобіну виявляється нижче, ніж 120 г/л, необхідно проводити деталізоване гематологічне обстеження пацієнта з визначенням загальної кількості еритроцитів, їх морфологічних особливостей (середнього об’єму еритроцита) і колірного показника, який характеризує середню концентрацію гемоглобіну в одній кров’яний клітці. У здорових дорослих пацієнтів він повинен становити 0,85-1,05.

Дивіться також:  Нестандартні застосування оцту в побуті

При зниженні величини кольорового показника нижче нижньої межі норми у людини діагностується гіпохромна анемія, яка найбільш часто зустрічається при таких патологіях:

  • Хронічні крововтрати (наприклад, шлунково-кишкові кровотечі, викликані ерозивним гастритом, різними пухлинами, виразковою хворобою, хворобою Крона, гемороєм, грижею стравохідного отвору діафрагми тощо).
  • Захворювання шлунка, що супроводжуються зниженням кількості соляної кислоти (рак шлунка, хронічний атрофічний гастрит).
  • Ентерити та дуоденіти.
  • Вагітність та годування груддю.

У всіх перерахованих вище випадках окрім зниженого рівня гемоглобіну та зменшення величини кольорового показника буде спостерігатися микроцитоз (наявність еритроцитів маленького діаметру), анізоцитоз (безліч червоних кров’яних тілець різної форми). Можливе зниження загальної кількості еритроцитів і тромбоцитів.

Однак не завжди зниження загальної кількості гемоглобіну супроводжується микроцитозом. При недостатності вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти в мазку крові будуть визначатися збільшені еритроцити з яскравим забарвленням (гіперхромні). Найбільш часті клінічні причини цього стану:

  • Атрофічний гастрит, ахілія, ахлоргідрією, резекція шлунка.
  • Глистова інвазія, при якій спостерігається конкурентний витрата В12 (паразитування в кишечнику лентеца широкого). Подібна ситуація спостерігається і при надмірному зростанні кишкової мікрофлори, наприклад, при дивертикулярна хвороби.
  • Целіакія, ентерити, хвороба Крона, стан після резекції кишечника, пухлини сліпої кишки.
  • Вагітність.
  • Цироз або важкий гепатит, які призводять до порушення метаболізму фолієвої кислоти.

У всіх перерахованих вище випадках в загальному аналізі крові виражено знижується концентрація гемоглобіну. Цього лабораторного явища супроводжує зменшення кількості еритроцитів, підвищення величини кольорового показника, поява мегалобластів і мегалоцитов, макроцитоз, тільця Жоллі і Кебота, зменшення кількості еритроцитів, тромбоцитів, молоцитов.

Як вже зазначалося вище, зменшення кількості гемоглобіну в крові може відбуватися за рахунок посиленого розпаду (гемолізу) еритроцитів. Наприклад, така ситуація виникає при:

  • Вроджених аномаліях розвитку червоних кров’яних тілець (анемія Мінковського-Шоффара);
  • Зовнішніх впливах на еритроцити (важкі опіки, отруєння гемолітичними отрутами, малярія, сепсис, гемолітична хвороба новонароджених, переливання несумісної крові, збільшення селезінки).
Дивіться також:  Білі виділення без запаху і свербіння у жінок: причини, лікування

Загальний аналіз крові при гемолізі еритроцитів має свої характерні особливості: зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості еритроцитів, нормальний колірний показник, збільшення кількості ретикулоцитів, пойкило — і анізоцитоз (велика кількість еритроцитів різної форми і діаметра).

Крім змін у загальному аналізі крові при гемолітичних анеміях продукти метаболізму гемоглобіну виявляються також у сечі. В крові збільшується концентрація білірубіну переважно за рахунок непрямої фракції. Останній симптом досить патогномоничен для даної групи захворювань.

У деяких випадках зниження рівня гемоглобіну в крові обумовлено пригніченням паростків кровотворення, в т. ч. еритроцитарного. До такого стану може призводити вплив ионизируюшей радіації, бензолу, лікування цитостатиками, левоміцетином, сульфаніламідами та барбітуратами. При цьому в загальному аналізі крові крім зниженого рівня гемоглобіну буде виявлятися мала кількість практично всіх клітин крові (у т. ч. ретикулоцитів), нормальний колірний показник, лімфоцитоз.

Зниження рівня гемоглобіну характерно і для гострих лейкозів. В цьому випадку додатково відзначається зменшення кількості еритроцитів, різке збільшення лейкоцитів, поява великої кількості бластних клітин. Колірний показник при цьому, як правило, залишається нормальною.