Ендометрит: симптоми і лікування, як лікувати ендометрит матки у жінок

Ендометрит – це запалення слизової оболонки матки. За характером перебігу виділяють гострий і хронічний ендометрит. Тактика лікування буде залежати від форми захворювання, а також наявності тієї чи іншої супутньої патології на момент постановки діагнозу.

Гострий ендометрит – це гостре запальне ураження ендометрія (внутрішнього слизового шару матки). При розповсюдженні патологічного процесу по кровоносних і лімфатичних судинах розвивається метроэндометрит і далі пельвіоперитоніт (запалення тазової очеревини).

Хронічний ендометрит – це тривалий уповільнений запалення слизової оболонки матки. Виникає як результат неадекватного лікування гострого ендометриту. Не виключено розвиток первинно хронічного ендометриту без попередніх симптомів гострого запалення.

Причини

Загрузка...

Причини гострого ендометриту

Гострий ендометрит виявляється у 2% всіх пацієнток гінеколога. У кожної десятої жінки захворювання поєднується з ураженням інших органів малого тазу (яєчників, маткових труб, очеревини).

Ендометрит виникає при інфікуванні слизової оболонки матки. Збудниками захворювання найчастіше стають представники умовно-патогенної флори (кишкова паличка, ентеробактерії та ін). Не виключено зараження хламідіями, мікоплазмою, уреаплазмою. В останні роки все частіше зустрічається мікст-інфекція (одночасне інфікування декількома мікроорганізмами).

Фактори ризику розвитку ендометриту:

  • будь-які втручання в порожнині матки (аборти, діагностичні і лікувальні вискоблювання);
  • ускладнені пологи;
  • загальні інфекційні захворювання;
  • інфекції нижніх відділів статевих шляхів (піхви і шийки матки).
  • установка внутрішньоматкової спіралі.

Потрапляючи в порожнину матки, патогенні мікроорганізми провокують запуск складних реакцій, що призводять до розвитку запалення. В таких умовах матка не може повноцінно функціонувати. Виникають симптоми ендометриту, змушують жінку шукати допомоги у лікаря. Не лікований гострий ендометрит може перейтив хронічну стадію і навіть стати причиною безпліддя.

Причини хронічного ендометриту

Хронічний ендометрит найчастіше виникає як закономірний підсумок захворювань, що передаються статевих шляхом. Хвороба розвивається на тлі зниженого імунітету і дисбактеріозу піхви. Порушується біоценоз, зменшується частка корисних лактобактерій на слизовій оболонці статевих шляхів, збільшується вміст патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. На цьому тлі розвивається запалення, що і призводить до появи всіх симптомів хронічного ендометриту.

Хронічне запалення матки після перенесених пологів і абортів є наслідком не пролікованого гострого ендометриту. Ризик хронізації процесу збільшується після повторних втручань в порожнині матки. У рідкісних випадках причиною хронічного ендометриту стає шовний матеріал, що залишився після кесаревого розтину або інших операцій.

Дивіться також:  Австралійський грип (H3N2) 2018: симптоми, лікування, профілактика грипу Оссі

Симптоми і ознаки ендометриту

Загрузка...

Симптоми гострого ендометриту

Перші ознаки ендометриту виникають через 3-7 днів після проникнення інфекції в матку (наприклад, після пологів, аборту чи інших втручань). До типових симптомів гострого ендометриту відносяться:

  • лихоманка;
  • болі внизу живота;
  • гнійні вагінальні виділення;
  • кровотеча.

Захворювання починається з різкого підвищення температури тіла до 38-40 °С, З’являється озноб, виражена загальна слабкість, втрата апетиту. Збільшуються пахові лімфовузли. На тлі високої температури тіла виникають тягнучі болі внизу живота. Біль віддає в крижі і куприк, стріляє в пахову область. Неприємні відчуття зникають після прийому анальгетиків.

Виділення з статевих шляхів при гострому ендометриті рясні гнійні, брудно-сірого, жовтого або зеленуватого кольору. Можлива поява домішок крові. Виділення мають неприємний різкий запах. По характеру вагінальних виділень можна визначити збудника хвороби.

Гострий ендометрит після перенесеного аборту або викидня має свої особливості. Через 5-7 днів після вискоблювання порожнини матки стан жінки різко погіршується. Підвищується температура, виникають сильні болі внизу живота, розвивається кровотеча. Ендометрит в даному випадку пов’язаний з затримкою плодового яйця в порожнині матки. У важких випадках розвивається піометра (скупчення гною в матці).

Симптоми хронічного ендометриту

Хронічний ендометрит тривалий час протікає безсимптомно. Жінка може ніколи не дізнатися про своє захворювання, поки не потрапить на обстеження до гінеколога. З часом з’являються такі симптоми:

  • постійна ниючий біль внизу живота;
  • порушення менструального циклу.

Порушення циклу проявляються у вигляді нерегулярних маткових кровотеч. Кровотечі можуть бути різної інтенсивності, від мажуть коричневих виділень в середині циклу до рясного відокремлюваного. Вельми характерно поява незначних виділень за кілька днів до очікуваної менструації, а також невдовзі після неї. Менструації при хронічному ендометриті стають рясними і хворобливими.

При прихованому хронічному ендометриті єдиною скаргою жінки стає неможливість зачати дитину. Запалена слизова оболонка матки не приймає оплодотворившуюся яйцеклітину, провокуючи викидень на дуже ранніх термінах. На тлі ендометриту нерідко розвивається позаматкова вагітність.

Дивіться також:  Двоїння в очах: причини, лікування. Чому при якому захворюванні двоїться в очах

Діагностика

Діагностика гострого ендометриту

При підозрі на гострий ендометрит необхідно терміново звернутися до гінеколога. Гостре запалення матки – стан, небезпечний для здоров’я і життя жінки. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більше шансів на сприятливий результат захворювання.

Схема діагностики:

Гінекологічний огляд

Під час огляду на гінекологічному кріслі звертає на себе увагу збільшена матка болюча. Канал шийки матки відкритий. При пізніх викиднях і виник на їх тлі ендометриті шийка матки вільно пропускає один палець.

Лабораторні обстеження

Для діагностики ендометриту лікар призначає такі аналізи:

  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • мазок на флору піхви;
  • бактеріологічний посів з цервікального каналу.

За підсумками обстеження лікар може оцінити важкість стану жінки, а також виявити збудника ендометриту. Терапія підбирається з урахуванням виявлених при обстеженні мікроорганізмів.

УЗД

Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити розміри матки та стан сусідніх органів. На УЗД також виявляється затримка частин плодового яйця або плаценти (після абортів, викиднів та пологів).

Діагностика хронічного ендометриту

Схема діагностики хронічного ендометриту включає в себе:

Гінекологічний огляд

При огляді в дзеркалах нерідко виявляється супутній цервіцит (запалення шийки матки). Матка при хронічному ендометриті щільна, болюча, злегка збільшена в розмірах.

Лабораторні дослідження

Для виявлення збудника хвороби береться мазок на флору і бактеріологічний посів з цервікального каналу. Це дослідження дозволяє виявити збудника хвороби і визначитися з подальшою тактикою.

Інструментальні дослідження

УЗД органів малого тазу малоінформативно. Для діагностики хронічного ендометриту проводиться гістероскопія – огляд порожнини матки зсередини під захопленням. Вся інформація виводиться на екран, і лікар оцінює стан слизової оболонки матки. У ході процедури береться ділянка ендометрію на аналіз. Остаточний діагноз ставиться тільки після отримання результатів гістологічного дослідження.

Лікування ендометриту

Лікування гострого ендометриту

Лікування гострого ендометриту можливо тільки в стаціонарі. На весь період терапії призначається постільний режим, спокій і повноцінний сон. Рекомендується прийом полівітамінів, легкозасвоювана дієта. Після стихання симптомів жінка виписується додому під нагляд дільничного гінеколога.

Дивіться також:  Поліп ендометрію: лікування, видалення поліпа ендометрія в матці

Медикаментозне лікування гострого ендометриту передбачає прийом антибіотиків. Антибактеріальні препарати призначаються з урахуванням виявленого збудника хвороби. Найчастіше використовуються цефалоспорини – антибіотики широкого спектра дії, ефективний проти більшості відомих збудників ендометриту. Цефалоспорини можуть поєднуватися з макролідами та іншими антибактеріальними препаратами.

Курс антибактеріальної терапії триває 7-10 днів. За свідченнями використовуються спазмолітики (засоби, що розслаблюють мускулатуру матки) і знеболюючі препарати. Після завершення курсу антибіотиків призначаються засоби для відновлення нормальної мікрофлори піхви (пробіотики).

Хірургічне лікування гострого ендометриту проводиться після аборту або ускладнених пологів. Виконується вишкрібання порожнини матки видаляються залишки плодового яйця або плаценти. Після операції призначаються антибіотики широкого спектру дії та анальгетики. Для відновлення менструальної функції показано фізіолікування після стихання гострого процесу.

Лікування хронічного ендометриту

Терапія хронічного ендометриту проводиться амбулаторно. Антибіотики призначаються з урахуванням виявлених патогенних мікроорганізмів. Для нормалізації менструального циклу призначається фізіотерапія. Показаний курс вітамінів і засобів, що стимулюють загальний і місцевий імунітет.

Хірургічне лікування проводиться при наявності внутрішньоматкових синехій – особливих тяжів, що формуються в порожнині матки при хронічному запаленні. Ці тяжі заважають зачаття дитини і нормального перебігу вагітності, а також стають причиною постійних болів в області тазу. Внутрішньоматкові синехії поділяють під час операції. Останнім часом більшість операцій на матці проводяться лапароскопічним доступом (через невеликі проколи, без розрізу).

Профілактика

Профілактика гострого і хронічного ендометриту включає в себе:

  • Відмова від випадкових статевих зв’язків.
  • Використання бар’єрних методів контрацепції (презерватив) для захисту від інфекцій.
  • Дбайливе ведення пологів.
  • Реабілітація після викиднів, абортів і будь-яких втручань в порожнині матки (антибактеріальна терапія, фізіолікування, відновлення мікрофлори піхви).
  • Дотримання правил інтимної гігієни.
  • Своєчасне звернення до лікаря при появі перших ознак захворювання.
  • Зміцнення імунітету.

При виконанні всіх рекомендацій ризик розвитку ендометриту зводиться до мінімуму. Якщо уникнути не вдалося, необхідно якомога швидше пройти обстеження і лікування у гінеколога. При своєчасній терапії і грамотної реабілітації прогноз досить сприятливий.