Діоксидин: інструкція по застосуванню, ціна, відгуки, аналоги. Інструкція із застосування Діоксидину в ампулах дітям в ніс

Препарат Діоксидин являє собою антибактеріальний засіб, що належить до групи хиноксалинов. Використовується в багатьох напрямках медицини.

Форма випуску та склад препарату

Головною діючою речовиною препарату є гидроксиметилхиноксалиндиоксид. В одній ампулі препарату міститься 100 мг діючої речовини. В якості допоміжного компонента виступає вода для ін’єкцій.

Загрузка...

Фармакологічні властивості препарату

Препарат Діоксидин являє собою антибактеріальний засіб широкого спектра дії, є похідним хиноксалина. Діюча речовина розчину володіє вираженою хіміотерапевтичне активністю по відношенню до інфекційних процесів, зумовленої синьогнійною паличкою, вульгарним протеєм, дизентерійною паличкою, сальмонелою, стафілококом, стрептококом, збудників газової гангрени, клебсиелл. Препарат активний навіть по відношенню до тих бактерій, які виявляють стійкість до антибіотиків і хіміотерапевтичних ліків.

При тривалому застосуванні розчину бактерії можуть виробити імунітет і проявляти стійкість. При внутрішньовенному введенні препарату слід точно дотримуватися призначену лікарем дозу. При зовнішньому використанні в якості засобу для обробки ран і гнійних вогнищ сприяє швидкому очищенню патологічної поверхні від кірок і гнійного вмісту, стимулює процеси регенерації і епітелізації ушкоджених тканин.

Показання до використання

Розчин Діоксидин призначають пацієнтам з метою лікування і профілактики таких патологічних процесів:

  • Запальні інфекційні процеси, обумовлені патологічною мікрофлорою – препарат призначають в тому разі, коли антибіотики та іншими хіміотерапевтичні засоби виявляються малоефективними;
  • Ранові поверхні різної тяжкості перебігу і глибини;
  • Трофічні виразки, які довго не загоюються;
  • Опіки різного ступеня з приєднанням вторинної бактеріальної інфекції;
  • Обробка флегмони м’яких тканин;
  • Гнійні ранові поверхні, зумовлені поліомієлітом;

Внутрішньопорожнинне введення препарату Діоксидин призначають при таких станах:

  • Гнійні запальні процеси органів черевної та грудної порожнини – перитоніт, абсцес легенів, цистит, мастит, флегмони, післяопераційні рани;
  • Ускладнені отити;
  • Ускладнені гайморити, синусити, риніти та інші патології носової порожнини.

Протипоказання до використання

Розчин Діоксидин можна використовувати лише за призначенням фахівця. Перед початком терапії рекомендується уважно ознайомитися з інструкцією, що додається, так як препарат має наступні протипоказання:

Дивіться також:  Клайра: інструкція по застосуванню, ціна, відгуки, аналоги таблеток Клайра

  • Індивідуальна непереносимість ліків;
  • Період вагітності і грудного вигодовування;
  • Недостатність кори надниркових залоз;
  • Виражені порушення в роботі нирок, гостра ниркова недостатність;
  • Дитячий вік до 12 років.
Загрузка...

Спосіб застосування і дозування препарату

Препарат Діоксидин, як правило, призначають пацієнтам в умовах стаціонарного перебування. Препарат використовують у багатьох напрямках медицини – зовнішньо і внутрішньо.

Лікування ранових поверхонь

При необхідності терапії відкритих гнійних або погано гояться ранових поверхонь використовують примочки з діоксидином. Для цього стерильну марлеву серветку змочують розчином препарату і прикладають до рани. Глибокі рани туго тампонирую марлевими турундами, змоченими розчином Діоксидину. При наявності дренажу в порожнину рани щодня по кілька разів в добу вводять до 100 мл розчину в якості антисептика.

Для лікування ран, викликаних остеомієліт, ранові поверхні спочатку промивають 0,5% розчином Діоксидину, а потім прикладають марлеву серветку, змочену 1% розчином препарату.

Розчин можна використовувати в цілях профілактики розвитку післяопераційних ускладнень. Для цього ранову поверхню щодня обробляють Діоксидином. При відсутності індивідуальної непереносимості даний лікарський засіб можна використовувати до 1-2 місяців при нормальній переносимості.

Діоксидин в ніс

Розчин Діоксидину використовують при наявності ускладнених запальних процесів носової порожнини, зокрема для лікування гайморитів, синуситів, фронтитов та інших патологій. Носову порожнину промивають розчином Діоксидину 2-3 рази на добу, використовую для зручності шприц. Препарат має відмінне терапевтичну дію при ускладнених гайморитах, коли інші лікарські препарати, в тому числі антибіотики виявляються малоефективними. Проколоті промивають гайморові пазухи розчином препарату 2-3 рази на добу, після чого в порожнину носа при необхідності вставляють марлеві турунди, змочені розчином.

Діоксидин в вухо

Розчин Діоксидин призначають пацієнтам в якості самостійного ліки або у складі комплексної терапії при гнійних отитах та поширенні патологічного процесу на євстахієву трубу. В умовах стаціонару пацієнту промивають вушну порожнину розчином препарату, після чого вставляють на 20-30 хвилин або ватяну марлеву турунду в вухо.

Дивіться також:  Кальцемін Адванс: інструкція по застосуванню, ціна, відгуки, аналоги

Внутрішньопорожнинне введення препарату

В гнійну порожнину через катетер або дренажну трубку вводять розчин препарату. Кількість мл варіюється в залежності від обсягу патологічної порожнини. Як правило, достатньо вводити препарат в порожнину 1 раз на добу, використовуючи при цьому 1% розчин Діоксидину.

Тривалість терапії препаратом визначає лікар індивідуально для кожного окремого пацієнта. При гарній переносимості та відсутності побічних ефектів Діоксидин можна використовувати до 2 місяців, після чого роблять перерву і за потреби курс повторюють терапії.

Використання препарату в період вагітності і грудного вигодовування

Використання розчину Діоксидин в період очікування дитини строго протипоказано жінкам. Були проведені спеціальні дослідження, в ході яких було встановлено, що діюча речовина препарату здатне надавати мутагенну і тератогенну вплив на розвиток плоду в утробі, крім цього розчин токсичний для організму ембріона і може викликати вроджені вади та аномалії.

Застосування препарату у період годування груддю протипоказано, так як активна речовина здатна проникати у грудне молоко, а потім і в організм дитини з їжею. При необхідності терапії Діоксидином в період грудного вигодовування лактацію рекомендується перервати.

Побічні явища

На тлі терапії препаратом у пацієнтів можуть виникати наступні побічні ефекти:

  • Озноб, головний біль, загальна слабкість, судоми – при введенні розчину у вену або всередину порожнини;
  • При зовнішньому використанні – алергічні реакції у вигляді печіння, сухості шкіри, сухості, висипи, набряки.

У важких випадках у пацієнта може розвиватися ангіоневротичний набряк і анафілаксія.

Передозування препаратом

При тривалому використанні розчину внутрішньовенно або всередину порожнини можливий розвиток симптомів передозування, які виражаються в пригніченні функції нирок і порушення роботи життєво важливих органів. При випадково введенні всередину занадто великих доз препарату пацієнту слід залишатися під наглядом фахівців з контролем важливих життєвих параметрів. При необхідності проводиться симптоматичне лікування.

Дивіться також:  Медифокс: інструкція по застосуванню, ціна, відгуки

При розвитку вищеописаних алергічних реакцій пацієнту призначають антигістамінні засоби, що зменшують дозу Діоксидину або повністю припиняють терапію.

Особливі вказівки

Препарат Діоксидин призначений тільки для лікування дорослих пацієнтів. Перед початком використання розчину необхідно зробити пробу на переносимість. При відсутності побічних ефектів протягом 4 годин препарат можна використовувати для лікування.

Препарат призначають тільки в крайніх випадках при відсутності терапевтичного ефекту від використання антибіотиків та антибактеріальних препаратів з групи фторхинолов, цефалоспоринів, карбапенеми.

Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю дозу препарату підбирають строго індивідуально!

При зберіганні ампул з розчином в холодильнику можливе випадання осаду або кристалів. У цьому разі перед початком терапії ампулу нагрівають у гарячій воді або над парою окропу до повного розчинення кристалом. Далі розчин слід охолодити до температури тіла пацієнта, якщо за цей період кристали не утворяться знову і розчин залишиться прозорим, то його можна використовувати для лікування. Якщо кристали утворилися знову, ліки слід викинути, навіть якщо термін його придатності ще не минув.

Аналоги препарату Діоксидин

Аналогічними по своїй терапевтичній дії з розчином Діоксидин є наступні препарати:

  • Гатифлоксацин;
  • Офлоксин;
  • Тринефрон.

Перед заміною призначеного препарату його аналогом пацієнту слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, так як не всі зазначені кошти мають тієї ж терапевтичної активністю, що й розчин Діоксидину.

Умови відпуску і зберігання

Препарат продається тільки за рецептом від лікаря. Розчин рекомендується зберігати в темному прохолодному місці, недоступному для дітей. Термін придатності зазначений на упаковці, по його закінченню ліки потрібно викинути.

При порушенні цілісності ампули або появі каламутності розчину ліки не можна використовувати!