Антибіотики при циститі, лікування циститу у жінок антибіотиками

Цистит — це запалення сечового міхура, розвивається внаслідок інфекції, паразитів, дії хімічних речовин, лікарських препаратів, алергії, захворювань нервової системи, опромінення та деяких інших факторів. Антибіотики показані лише при інфекційних формах циститу, в інших випадках вони можуть призначатися з профілактичною метою, щоб знизити ймовірність приєднання вторинної інфекції. Лікування запалення сечового міхура, резвившегося внаслідок пієлонефриту, цукрового діабету та інших хронічних захворювань включає терапію основного захворювання.

Правила призначення антибіотиків при циститі

  • Антибіотики повинен призначати тільки лікар. Самолікування може призвести до хронізації процесу і підвищенню стійкості збудника інфекції, що зробить прийом лікарських засобів менш ефективним.
  • Паралельно з антибіотиками призначаються протизапальні, спазмолітичні, жарознижуючі та імуномодулюючі препарати.
  • Антибіотики необхідно приймати в один і той же час.
  • Навіть після того, як зникли симптоми запалення, потрібно продовжити прийом рекомендованого лікарем препарату. Якщо самостійно перервати курс антибіотикотерапії, то цистит може виникнути знову, або перейти у хронічну форму.
  • З метою профілактики кандидозу у більшості випадків антибіотикотерапії призначаються відповідні протигрибкові засоби та пробіотики, які нормалізують кишкову флору.
  • Загрузка...

    Найбільш поширені групи антибіотиків, призначуваних при циститі

    Тривалість лікування антибіотиками при циститі може становити від 1 до 7 днів і більше. Як правило, під час першого візиту до лікаря, лікар призначить протимікробний препарат широкого спектру дії, а далі, при необхідності, зробить його заміну з урахуванням результатів аналізу сечі, виявлення збудника та визначення його чутливості до антибіотиків.

    Антибіотики широкого спектру, призначувані при циститі:

    • пеніциліни,
    • цефалоспорини,
    • фторхінолони,
    • нітрофурани,
    • макроліди,
    • оксихинолины,
    • препарати інших груп.

    В даний час володіють порівняно малою активністю наступні види антибіотиків і сульфаніламідних препаратів, які раніше широко використовувались для лікування циститу:

    • незахищені пеніциліни (пеніцилін, амоксицилін),
    • цефалоспорини першого покоління (цефрадин, цефалексин, цефадроксил),
    • сульфаніламіди (бісептол).
    Дивіться також:  Загальний аналіз крові розшифровка у дітей норма в таблиці

    Найчастіше при циститі урологи призначають:

    • монурал,
    • нітроксолін (5НОК),
    • фурадонін,
    • фурагін,
    • рулид,
    • палін,
    • невіграмон,
    • нолицин.

    Для лікування хронічного запалення сечового міхура найбільш часто використовують препарати фторхінолонового ряду — офлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин.

    Діти і вагітні

    Не всі препарати із-за наявності протипоказань можуть бути призначені дітям або вагітним жінкам. З цієї причини їм при циститі найчастіше призначають наступні антибіотики:

    1. Діти:

    • захищені пеніциліни (аугментин, амоксмклав),
    • цефалоспорини (цефіксим, цефуроксим),
    • альтернативні варіанти — налідіксова кислота, ко-тримазол, нитрофурантоин.

    2. Вагітні:

    • монурал,
    • амоксиклав.

    Препарати для одноразового прийому

    Гострий цистит добре піддається лікуванню при прийнятті всього лише однієї таблетки пролонгованої антибіотика широкого спектру дії нового покоління. В даний час відомі 2 таких препарату, а також їх аналоги — цифран і монурал (фосфоміцин). Ці препарати використовуються при неускладненому гострому циститі, але не підходять для лікування хронічного запалення сечового міхура.

    Крім антибіотиків, які приймають одноразово, існують антибактеріальні засоби, які можна приймати коротким курсом, наприклад, 3-5 днів. Це захищені пеніциліни (амоксиклав, аугментин), ко-тримазол, оральні цефалоспорини другого і третього покоління (цефаклор, цефтибутен, цефіксим, цефуроксим).